Кожного тижня на сайті Viva.ua читайте про любов по-українськи: зворушливі і вражаючі історії закоханих пар. Сьогодні — Іван і Христина.
Пара познайомилася два роки тому у спільному турі в Стамбул. Іван поїхав сам, а Христина із сестрою. За словами подружжя, у тому турі всі були парами, лише вони — без. Їхні романтичні стосунки зав'язалися вже у Туреччині, а продовжилися в Києві.
“Ми пили вино, спостерігали з Ванею за зірками, зустрічали світанок біля Босфору, все було доволі романтично. Але потім (я не пам’ятаю точно, чому) я образилася і по прибуттю в аеропорт Києва сказала, що, можливо, ще побачимося. І все. Трохи пізніше Ваня почав скидати мені меми, і я зрозуміла, що це моя людина”, — з усмішкою згадує Христина.
Христина зрозуміла, що меми — це весело, але треба брати ініціативу у свої руки, й запросила Івана на прогулянку в осінній парк.
“Ми зібралися в парк годувати білок. Але Ваня забув горіхи, тому, коли ми вирушили на прогулянку, він збирав горіхи по дорозі біля приватних будинків. Ваня ще вдягнув лижну куртку і я подумала “боже, який крінж”, але було весело!” — сміючись, розповідає подружжя про своє перше побачення.
На річницю стосунків пара вирішила поїхати до Італії. Христина вже була налаштована на пропозицію від Івана. Вони прибули до Флоренції, гуляли визначними місцями, вечеряли в гарних ресторанах, але пропозиції Христина так і не дочекалася.
“Коли ми приїхали у Пізу, Ваня запропонував піднятися на Пізанську вежу. Я сприйняла це як знак, але і там він не зробив пропозицію. Трошки розчарована я приїхала в Київ і була розчарована ще два місяці”, — сміється дівчина.
Іван пояснює, чому так склалося: “Я наважився на пропозицію ще до поїздки в Італію, але була проблема. Я обрав певну обручку, але вона була тільки у двох місцях в Україні — і це не в Києві. Перед подорожжю в Італію мені пообіцяли доставити її за два дні, але не встигли, і я поїхав в Італію без обручки. Тому і не зробив пропозицію там. Але зробив одразу після Нового Року, 2 січня під час відпочинку в Карпатах. Ми піднялися на Драгобрат і там на коліні я нарешті зробив пропозицію”.
Пара розписалася за 13 днів до повномасштабного вторгнення. Повертаючись проблематично з відпустки за 3 дні до війни, Христина та Іван вже розуміли, що щось станеться. Пишне весілля подружжя планували на літо, заздалегідь з усіма домовившись. Вже в травні їм подзвонили з ресторану і спитали, чи будуть вони святкувати. Подружжя не поспішило з відповіддю.
“У нас за пів року були внесені всі передоплати: ресторану, фотографу, відеографу, але все стало на паузу. Коли подзвонили з ресторану, ми не були впевненні, чи на часі зараз святкування. Я навіть подзвонила подругам, чоловіки яких воюють, і спитала, чи це взагалі зараз доречно. Вони запевнили мене, що життя має продовжуватися. Чому б і ні? Тим паче, що ми на весіллі вінчалися, для нас був дуже важливим цей духовний ритуал”.
Подружжя зіграло весілля у колі родичів і друзів. Вони ж і виконали роль музикантів та співаків. Сюрпризи та розваги також підготували друзі пари.
“Кохання під час війни — це, перш за все, підтримка. Але стосунки особливо не змінилися. Можливо, трошки більше цінуєш людину, бо не можеш бути впевненим у завтрашньому дні в нинішніх реаліях. Тому і весілля зіграли, незважаючи ні на що”, — ділиться думками Іван.
“Я журналіст і підпадала під список призовників-жінок. Ми не знаємо, де будемо далі, тому вирішили поспішити з одруженням. Ми готові служити Україні, якщо призвуть. І навіть половину подарункових грошей на весілля віддали другу Вані, який на передовій”, — розказує вона.
На питання, яка риса найбільше подобається одне в одному, пара задумалася.
“Важко назвати одну з багатьох. Напевно, найбільше мені подобається, що Ваня дуже добрий — сюди я вкладаю турботу і піклування про мене”, — каже Христина.
“Наполегливість. Христя дуже наполеглива, і завдяки цій якості багато чого досягла. Навіть під час війни змогла знайти кілька робіт. Також вона хотіла змінити сферу, і це у неї також успішно склалося”, — поділився Іван.
Про спільну мрію, крім перемоги України, подружжя відповіло швидко й одностайно:
“Своє житло — дім або квартира. Маленька мрія у вигляді автомобіля вже здійснилася, тепер справа за власним житлом. Вже там хочеться завести дітей, тварин і насолоджуватися власним гніздечком. Також хочеться більше подорожувати. До війни ми це робили часто, а зараз головне — це перемога України над росією. І перше, куди відправимося після перемоги — це в український Крим”.
На питання, чому ми так потребуємо кохання, пара відповіла наступне:
“Кохання окриляє і допомагає підкорювати певні вершини. Всі ми потребуємо поряд людини, яка буде у цьому допомагати”.
